КИСЛОТА ГЛУТАМІНОВА (a-аміноглутарова кислота) — моноамінодикарбонова амінокислота з негативно зарядженим радикалом; внесена до ДФУ, ЄФ.
Є в усіх видах організмів у вільному стані та у складі білків і пептидів. За хімічними властивостями є типовою аліфатичною α-амінокислотою. За місцем карбоксильної групи може відбуватися декарбоксилювання (фермент глутаматдекарбоксилаза), унаслідок чого утворюється γ-аміномасляна кислота. Для К.г. характерні реакції дезамінування та переамінування, внаслідок яких утворюється бурштинова й α-кетоглутарова кислоти. Остання відіграє важливу роль у забезпеченні реакцій циклу трикарбонових кислот та в обміні протеїногенних амінокислот. Отримують К.г. шляхом мікробіологічного синтезу.
Входить до складу багатьох БАР, є попередником синтезу орнітину і проліну. К.г. сприяє тимчасовому знешкодженню аміаку з утворенням нетоксичного глутаміну.
Кальцієві та магнієві солі К.г. входять до ЛП (напр. Кальцію глутамінат), які застосовують при психічних захворюваннях (шизофренії). У педіатрії препарати з К.г. використовують при затримці психічного розвитку різної етіології, церебральних паралічах, при поліомієлітах у гострий період. Призначають для корекції міопатії.
К.г. входить до Переліку допоміжних речовин, що можуть використовуватись у складі ЛП (наказ МОЗ України від 19.06.2007 р. № 339).
Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О. Основні біохімічні поняття, визначення і терміни. — К., 1993.